Історія Біловодської ЗОШ І - ІІІ ступенів
На підставі архівних даних можна стверджувати, що в 1861 році в селі Біловод було відкрите однокласне народне училище. В перший рік навчання в училищі було 25 учнів, яких навчали один учитель та священик. Напевно училище було не першим освітнім закладом на території села, можливо при Преображенській церкві була церковно-приходська школа, але архівних свідчень про це не збереглося.
В «Памятной книжке Киевского учебного округа на 1895-96 учебный год. Часть V Полтавская губерния, Киев-1895» читаємо: «Беловодское двухклассное народное училище, в с. Беловод, Бобрикской волости, основано в 1861 году, помещается в общественном доме, на содержание училища отпускается от земства 250 рублей и от общества 30 рублей. Учащихся 46 мальчиков, окончили курс 8 мальчиков. Попечитель, козак Евстафий Тимофеевич Матвиевский, с 1891 г. Законоучитель священник Адриан Георгиевич Волков, в службе с 1 сентября 1888 года, в настоящей должности с 19 февраля 1892 года, содержание 50 рублей. Учитель Федор Матвеевич Коваленко, окончил курс Роменского 3-х классного городского училища, в службе с 20 октября 1883 года, в настоящей должности с 1 октября 1889 года, содержание 200 рублей. При училище имеется 250 кв. саженей усадебной земли. Пению обучает местный псаломщик.»
В 1873 році в селі на кошти земства в приватному будинку, орендованому за кошти селян, відкривається двокласне народне училище, в якому священник Петро Косенко навчав 13 дітей, та у зв’язку з раптовою смертю вчителя навчання в училищі не проводилося до 1876 року. Тільки 15 вересня 1876 року за парти сіли перші 10 учнів, яких навчав учитель Доленко. У наступні роки кількість учнів поступово зростає: у 1894 році навчалося 46 учнів, яких навчали вчитель Федір Коваленко та священник Волков, у 1895 році – 57 учнів, з них лише одна дівчинка, у 1912 році – 63 учні, з них 16 дівчаток, в 1914 році – 88 учнів, з них 33 дівчинки. З архівних даних відомий віковий склад учнів в 1912 році: до 9 років – 10 учнів, до 10 років – 15 учнів, з них 5 дівчаток, до 11 років – 11 учнів, з них 6 дівчаток, до 12 років – 11 учнів, з них 5 дівчаток. У цьому навчальному році в школі працювали два вчителі: 32-річна Приходько Марія Федорівна і 21-річна Матвієвська Дарина Володимирівна, а також 52-річний священник Штепа Феодосій Єфремович. Арендоване для училища приміщення стає тісним для такої кількості дітей, і тому у 1913 році на кошти земства побудоване нове, типове на той час, приміщення, яке збереглося до цього часу.
Приміщення Народного училища с. Біловод, побудованого в 1913 році
на кошти земства. Нині Біловодська музична школа
Фрагмент похвального листа, виданого учню Біловодського народного училища
Концуру Г.І. в 1905 році
З встановлення радянської влади у зв’язку з політикою держави на подолання безграмотності кількість учнів у школі поступово зростає. З 1920 року при школі працює „лікнеп” як форма навчання грамоти дорослих. У 1930 році школа реорганізовується в семирічну і в наступні роки охоплює обов’язковим початковим навчанням всіх дітей шкільного віку. Так у 1933-1934 навчальному році в школі навчалося 216 учнів, яких навчали 10 вчителів, у 1934-1935 році – 224 учні, у 1935-1936 навчальному році – 348 учнів. В кінці 30-х років в школі навчалась найбільша кількість дітей за всю історію її існування.
Учні 4 класу Біловодської неповної середньої школи, 1935 рік
У вересні 1941 року в зв’язку з окупацією Роменщини німецькими військами навчання в школі припинилося і відновилося у 1942-1943 роках з ініціативи окупаційної німецької адміністрації для учнів початкових класів. Але, після визволення села від німецької окупації у вересні 1943 року, дітям, які відвідували школу в цей період, навчальний рік не зарахували.
У вересні 1943 року, через 10 днів після звільнення села від німецьких окупаційних військ, відновилося навчання для учнів всіх класів школи. Умови навчання були важкими. Приміщення школи потребувало ремонту, за час окупації були втрачені обладнання та меблі. Частина вікон була забита жерстю, замість парт – лавки і столи. Приміщення школи отоплювалося соломою. Не вистачало зошитів, підручників – один підручник на 5-10 учнів. Зошити виготовляли з паперових мішків або ж з газет, чорнило – з природних барвників. В одному класі навчалися діти різного віку з різницею на 2-3 роки. Через важкі матеріальні умови проживання значна частина учнів була не в змозі регулярно відвідувати школу. Так з 155 учнів 1-7 класів у 1943-1944 навчальному році 20 учнів не переведені до наступного класу через нерегулярне відвідування школи.
Безкоровайний Г.О. -- перший директор школи після
визволення села від німецької окупації
Фрагмент автобіографії Безкоровайного Г.О.
Голодне дитинство 1946 -- 1947 років
Вчитель Бойко Марія Прокопівна
Учні та вчителі школи (кінець 40-х років).
В середньому ряду зліва направо вчителі Поверго М.О., Безкоровайний Г.О.,
Безкоровайна О.Є.
У верхньому ряду друга зліва Горбенко В.М.
Випускники 1947 року
Проте поступово в кінці 40-х – на початку 50-х років умови для навчально-виховного процесу поліпшуються. Так у 1948-1949 навчальному році в школі навчалося 233 учні, у 1949-1950 навчальному році – 264 учні, у 1950-1951 навчальному році – 286 учнів, навчанням були охоплені всі діти шкільного віку. Значний вклад в організацію роботи школи в цей період внесли її директори Безкоровайний Григорій Омел’янович (1943 – 1946 р.р.) та Коломієць Павло Іванович (1946 – 1952 р.р.).
Випускники 1950 року з учителями школи
В середньому ряду зліва направо вчителі
Данік П.П., Горбенко В.М., Коломієць П.І., Величко О.І.
У 1960 році школа з семирічної стає восьмирічною. Поліпшується матеріальна база для здійснення повноцінного навчально-виховного процесу, кращим стає якісний склад педагогічних працівників. У період 50-х – 60-х років школу очолювали директори Тимченко Федір Дмитрович, Солодовник Михайло Михайлович, Сохацький Григорій Іларіонович, Трохименко Микола Степанович, Костяненко Григорій Полієртович.
Сохацький Г.І., директор школи в 1954 -- 1965 роках
Трохименко М.С., директор школи в 1965 -- 1966 роках
Костяненко Г.П., директор школи в 1967 -- 1968 роках
У 1969 році директором школи призначено Струга Івана Івановича – педагога з високим рівнем професійної підготовки та високими організаторськими здібностями. Під його керівництвом в школі швидко відбуваються якісні зміни в організації навчально-виховного процесу, значно поліпшується матеріальна база школи.
З 1981 року на протязі 27 років школу очолює директор Стародуб Ольга Олександрівна – педагогічний працівник, що має високу фахову та методичну підготовку і високий рівень управлінської майстерності. За цей період значно зміцніла матеріальна база школи, сформувався високопрофесійний педагогічний колектив, значно зріс рівень організації навчально-виховного процесу.
У 1990 році для школи побудоване нове типове навчальне приміщення на 264 учнівських місць, школа стає середньою загальноосвітньою. В школі створюються всі умови для повноцінного навчання і виховання учнів та організації їх дозвілля.